Актуальність проведення виховного заходу щодо Дня початку кримського спротиву в школах України обґрунтована процесами, якими охоплена наша держава. У суспільній свідомості українського суспільства існують спотворені уявлення про Крим як краї, переважно населеному людьми, вороже відносяться до всього українського. Крим став прецедентом в сучасній світовій історії. У післявоєнній Європі це, напевно, єдиний випадок, коли в мирний час одна держава окупувало і анексувало частину території іншої незалежної держави, тим самим порушивши всі існуючі міжнародні та міжурядові угоди. Незважаючи на факт окупації, єдиним законним статусом Кримського півострова в очах міжнародного співтовариства визнається Автономна Республіка Крим та м. Севастополь у складі України. Всупереч цьому Росія встановила свій контроль над територією, що призвело до масштабних і систематичних порушень фундаментальних прав людини. Такі дії російської влади стали загрозою міжнародному миру і безпеці і призвели до встановлення окупаційної влади в Криму.

У той же час у політичному, суспільному середовищі України не було зусиль зрозуміти позицію жителів Криму в їх оцінці поворотного моменту історії півострова і України та дій, які пов’язані з анексією півострова. Також в українському суспільстві відсутня рефлексія про відправних точках конфлікту, який призвів до зміни політичного статусу Криму, і не сформована культура діалогу в соціумі, яка ґрунтується на конверсійному підході до чутливих питань суспільства.

Таким чином, в основу методичних рекомендацій  було покладено прагнення висвітити розвиток політичної та соціокультурної ситуації в Криму протягом лютого  - березня 2014, а також після окупації шляхом систематизації:  хронології подій,  документів та  усних свідчень, візуальних джерел, що документують події, які відбувалися на півострові в моменти, що визначили його долю, та інше.

Мета виховного заходу: формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації.

Завдання:

• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.