КИРИЛІВСЬКА ЗШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
|
Меню сайту
Статистика
|
Історія селаІсторія села Друге ЧервоноармійськеВовчанського району Харківської областіІсторія села ІІ - Червоноармійське Вовчанського району Харківської області Історія села ІІ - Червоноармійського дуже давня. Назва села змінювалась. До 1919 року це село називалось Другою Миколаївкою. За переказами довгожителів наше село було засноване до 1709 року. В цей час Російська імперія була в стані війни з Швецією. Йшла Північна війна. У роки цієї війни жителі Смоленської губернії були евакуйовані до Харківської губернії. Частина цих переселенців була поселена на правобережній частині річки Хотімельки. Ц це була південна частина села Другої Миколаївки. Це село та інші, які його оточували, належали графу Шерємєтьєву. Більша частина жителів була кріпаками, а решта – державними дворовими. Частина жителів села Друга Миколаївка була наміняна поміщиком за собак або виграна в карти. Життя кріпаків було дуже тяжким. Маніфест царя Миколи І від 19 лютого 1861 року не приніс полегшення жителям села Другої Миколаївки, що належали поміщиці Єлизаветі Андріївні Задонській. Їм була зачитана Статутна грамота. Текст визначав, що вони, як і були , так і залишалися підневільними, залежними від поміщиці до повного дев’ятого викупу з кріпацтва і сплати ними грошових внесків за землю. Кріпаки не розуміли прочитаного, не знали грамоти і тому за них до грамоти «руку приложили» Никифор Давидович Овсяников, Олександр Васильович Кошель, Антон Григорович Подусов, Іван Семенович Курило, Мойсей Васильович Бандура. Вони і відкрили людям «правду» про звільнення з кріпацтва. УСТАВНАЯ ГРАМОТА Слободы 2-й Николаевской Уезда Волчанского Губернии Харьковской 1861 года 19 февраля Харьковской губернии Волчанского уезда, слободы Второй Николаевки, помещицы вдовы генерал-лейтенанта Елизаветы Андреевны госпожи Задонской. І. В слободе Второй Николаевке значиться по десятой ревизии мужского пола душ /дворовых не иметься/ крестьян 801. Из них после ревизии отпущены на волю 13 душ крестьян, выключается на основании положения 4 души, живущих в слободе Котовой, получающие там надел, сверх всего проживают в слободе Николаевке, записанные за мною при деревни Гнилице одна душа и в слободе Котовой три души, затем должны на основании положения получить в пользование поземельный надел 783 ревизских душ мужского пола. ІІ. Всех земель состояло в пользовании крестьян, до обнародования высочайшего положения о крестьянах, 2518 десятин, 760 кв. сажей, за исключением неудобной. Из них, под крестьянскими усадьбами 125 десятин, 1111кв.сажней выгона, но как при этом крестьянские выпуски превышают размер определенный местным положением, то из них причисляется поусадебной оседлости по 20 сажей на душу, а всего – 65 десятин 1600 кв. сажей, а затем под всею оседлостью определяется крестьянской земли 191 десятинам 211 кв.сажей, остальная земля – в полевой надел. Примечание: означенное количество земли определено на основании плана, который при сем представяется. Для местности, где находиться селение, определено положением о поземельном устройстве крестьян высший размер душевого поддела 3 десятин и 1200кв. сажей, а по числу душ селении высший размер надела на все крестьянское общество составляет 2758 десятин. Так как, крестьяне пользуются ныне землей менее высшего надела и более низшего, то им представляется в пользование ныне существующий их надел по правую сторону реки Хотомельки вся земля, за исключением одной десятины неудобной земли в конце дачи по правую сторону реки Хотомельки от межи графа Кономницина, имеющий вдоль речки 40 саж ширины вдоль межи 60 саж с срубом лесом называемым Становым, усадебного места под постоялым двором и кирпичным заводом, означенным в прилагаемом плане фиолетово-красного под А. ІІІ.А). Первые из числа крестьянской усадебной оседости подлежит переселению на правый берег речки Хотомельки на основании 75 саж местного положення первого пункта усадьбы крестьян:Якова Малька, Василия Ткаченко, Ивана Водолажского, Михаила Веселянского, Дмитрия Лозового, Ивана Лозового, Ивана Овсяникова, Алексея Шабельникова, Кондрата Лозового, Никиты Ковриги, Степана Кошеля, Григория Ткаченко, Степана Бирюкова, Тимофея Святца, Филиппав Веселянского, Авдея Быкова, Григория Пинченко, Дмитрия Подусова, находящихся в середине экономической пост ройки, между пивоварным заводом, господским домом, флигием, конторою, паровой маслобойней, кузне цей и сушкою и одна усадьба Ефрема Ковбасы, должна бать пререселена на основании той же 75 саж второго пункта совершенно отдельно стоящая от селения Николаевки на меже с Колоновкой. Об вознаграждении убытков при пререселении крестьян помещицею в особом положении доставленном к господину Мировому местному посереднику. Б). Находящиеся при селении водопои в пользование крестьян ныне представляюся им в том же виде и на будуще время. В). При переселении вышеупомянутых крестьян на правый берег реки Хотомельки они вполне и без всяких прогонов пользуются находящимся у всего общества выгоном без чрезполосности и общего с помещицей пользования. Г)1.За предоставленное постоянное пользование крестьян землю в количестве трех десятин 470 саж на душу причитается на основании положения оброка с каждого душевого надела: 8 руб.39 коп. в год, со всех душевых наделов – 6611 руб. 32 коп. в год за отсечением дробей. 2. Оброк крестьяне обязаны вносить два раза в год, в сроки обществом назначенные. 3. Из числа душевого оброка относиться на усадьбе – 1 руб. 50 коп., так как они не причитаются к первому разряду, потому что они не представляют особых выгод, посему повинность за пользование всего усадебного оседлостью крестьянского общества составляет в год 1182 руб., выкупная сумма за всю оседлость – 19703 руб.,94 коп. Владелица представляет с выкупом усадьбы выкуп и полевых угодий всей выкупной суммы состоит 110 188 руб., 66 2/3 коп. 4. За справное отбывание повинностей общество отвечает круговою (друг за друга) порукою общества. К сей уставной грамоте помещица Волчанского уезда вдова генерал-лейтенанта Елизавета Андреевна Задонская. К сей уставной грамоте уполномочены от 2-го Николаевского сельского общества временно обязаны крестьяне того же села и общества: Никифор Давыдович Овсяников, Александр Васильевич Кошель, Евстафий Алексеевич Бахметьев, Антон Григорьевич Подусов, Иван Семенович Курило и Моисей Васильевич Бандура, а вместо их неграмотных Прохор Александрович Кошель руку приложил. МИРОВОЙ ПОСРЕДНИК, КОЛЕЖСКИЙ АССЕСОР КОВАЛЕВСКИЙ В нашому селі була дуже красива церква. За свідченням старожилів церква в селі Друга Миколаївка будувалась близько з 1861 року. Церква була вимурована з використанням вапна. Церкву будував весь прихід. До приходу церкви відносились села Москалівка, Бережне, Дорошенкове, Білаївка, Друга Миколаївка. При церкві була дзвіниця, висотою близько 20 метрів, 4 сторожки, де жили батюшка, посоломщик, диякон, дзвонар. Один час при церкві був дзвонарем – Гороховацький Іван Васильович, попом - Калініченко Пилип Корнійович. В другій половині 19 століття – на початку 20 століття в селі були:
Про подальші історичні події села Другої Миколаївки до 1905 року нічого не відомо. Революційні події 1905-1907 років охопили Харківську губернію і були відчутні в селі Другій або Довгій Миколаївці. В цьому селі була демонстрація, а згодом і повстання з використанням червоних прапорів. Повсталі та демонстранти ставили в основному економічні вимоги перед правителем економії. Сам поміщик в цей час перебував за кордоном. Для розправи з повсталими була прислана поліція. Активних учасників та організаторів було кинуто у в’язницю (Ткаченка Кузьму Михайловича, Ліньова Кіндрата і Рибалку Івана). Та все ж повстання мало і позитивний наслідок. Місцева влада і управитель економій Сорнєв видали страйкуючим хліб. Страйк припинився. Виступів страйкуючих під час лютневої та жовтневої революції 1917 року не було. В роки Громадської війни 1918- 1922 років жителі нашої місцевості приймали участь в партизанському загоні, що був організований в селі Хотімля. Серед них: Підченко Степан, Підченко Петро, Дегтярьов Сергій Кирилович. Влада рад в селі була встановлена в 1919 році. Проти неї виступила багата верхівка села, яка час від часу здійснювала провокаційні дії. Більшовики в 1919 році роздали людям поміщицьку землю. Друга Миколаївка була головним поселенням. Головою виконкому був Дегтярьов Кирил Самсонович, секретарем – Подус Тимоха. В 1919 році село Друга Миколаївка було перейменоване в Друге Червоноармійське. Активісти села та молодь добровільно організували другий загін червоноармійців для боротьби з петлюрівцями. В честь цього було дано нову назву села. В довоєнні роки (1934-1936 роки) в селі Червоноармійське Друге був побудований будинок культури. В 1934 році при його заснуванні був присутнім П.Постишев, секретар ЦК, член політбюро ЦК КП(б)У і одночасно перший секретар Харківського обкому компартії. В особистий час колгоспники працювали на будівництві будинку культуру безкоштовно. Для будівництва будинку культури було використано матеріали від зруйнованої у 1929 році церкви. В будинку культури ім. П.П.Постишева знаходиться картина, яка була написана у Москві у 1976 році. На цій картині намальовані передовики сільського господарства дослідного господарства ім.В.І.Леніна: Коновалов Василь Іванович – тракторист, комбайнер; Небожко Микола Осипович – бригадир тракторної бригади; Задорожній Анатолій Григорович – шофер; Лялюк Валентина Пилипівна – передова доярка; Перевозник Іван Антонович - комбайнер; Кислий Іван Петрович - слюсар – наладчик. Наше село не стояло осторонь суспільно-політичного життя. І тому в 1924 році в селі виникає комсомольська організація. Її організатором був Турба Віктор Павлович. А в 1927 році виникає перша партійна організація. Її організаторами були: Рогалін Трохим Іванович, Дегтярьов Кирило Самсонович, Кисіль Михайло Іванович. В 1926 році виникає перший ТСОЗ (товариство суспільного обробку землі). В 1929 році – колгосп імені Ілліча. Але колективізацію було завершено тільки в 1931 році. Відразу ж по утворенні колгоспу були створені комбіди. Куркулів було позбавлено землі і вислано в Сибір. Люди активно і сумлінно працювали на колгоспних ланах. Були і «стахановці». Серед них можна назвати Хоменко Тетяну Андріївну та Білоусову Софію Іванівну.Мирну творчу працю населення перервала Велика Вітчизняна війна. Сотні наших односельців взяли зброю до рук і пішли захищати Вітчизну. З війни не повернулись 119 жителів с. Червоноармійське Друге та 15 жителів с. Погоріле і 69 жителів с. Москалівка. Села Москалівка та Погоріле відносяться до Червоноармійської сільської ради. Імена загиблих односельчан , що загинули в боях за визволення нашої Вітчизни від німецько – фашистських загарбників викарбувані на гранітних стелах біля пам»ятника, що був зведений у шестидесятих роках ХХ століття:
СПИСОК воїнів-односельчан с. Червоноармійське Друге Вовчанського району Харківської області, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни ( 1941 – 1945 р.р.) 1. Бірюков Олексій Іванович 2. Бірюков Пилип Андрійович 3. Бірюков Михайло Терентійович 4. Божко Микола Тимофійович 5. Батулін Михайло Якович 6. Биков Захар Олексійович 7. Володін Мирон Дем”янович 8. Водолажський Микола Павлович 9. Голуб Афанасій Гурович 10. Гонтарь Трохим Артемович 11. Гонтарь Кузьма Артемович 12. Гонтарь Сергій Трохимович 13. Гонтарь Григорій Трохимович 14. Гороховатський Павло Олександрович 15. Гроховатський Олексій Олександрович 16. Гороховатський Петро Васильович 17. Гороховатський Григорій Іванович 18. Гороховатський Олексій Іванович 19. Гороховатський Михайло Романович 20. Дубина Микола Антонович 21. Дегтярьов Федір Єфимович 22. Дегтярьов Семен Васильович 23. Дзюба Григорій Антонович 24. Дзюба Микола Антонович 25. Дегтярьов Олексій Афанасійович 26. Задорожній Пилип Антонович 27. Задорожній Іван Якович 28. Задорожній Стефан Стефанович 29. Задорожній Захар Якович 30. Заболотний Павло Михейович 31. Кошель Савелій Маркович 32. Кошель Іван Савелійович 33. Кошель Сергій Дмитрович 34. Кошель Прокіп Терентійович 35. Корецький Нестор Якович 36. Корецький Михайло Андрійович 37. Корецький Стефан Климович 38. Корецький Іван Якович 39. Корецький Роман Іванович 40. Корецький Григорій Іванович 41. Кривуля Григорій Іванович 42. Корецький Петро Якович 43. Курило Михайло Іванович 44. Кисіль Григорій Саліфонович 45. Кисіль Іван Микитович 46. Кислий Іван Панкратович 47. Куліш Гаврило Петрович 48. Лебединський Андрій Григорович 49. Лебединський Петро Ілліч 50. Лебединський Терентій Самсонович 51. Лебединський Євмен Аксимович 52. Лебединський Анатолій Данилович 53. Лебединський Стефан Терентійович 54.Лебединський Микола Стефанович 55. Лебединський Гаврило Тимофійович 56. Лебединський Терентій Іванович 57. Лиман Іван Микитович 58. Лиман Данило Васильович 59. Лиман Савелій Хомич 60. Лиман Іван Єлисейович 61. Лиман Микола Тихонович 62. Лиман Микола Федорович 63. Лиман Кирило Федорович 64. Лиман Іван Іванович 65. Лиман Іван Антонович 66. Лиман Дмитро Арсентійович 67. Лиман Федір Стефанович 68. Лиман Павло Стефанович 69. Лиман Федір Стефанович 70. Лялюк Василь Маркович 71. Лісовий Терентій Олексійович 72. Моргун Петро Сергійович 73. Мурзін Ілля Іванович 74. Мережко Микола Григорович 75. Мережко Микола Михайлович 76. Неварикаша Григорій Никифорович 77. Овсяник Іван Терентійович 78. Овсяник Михайло Терентійович 79. Олійник Прокіп Андрійович 80. Олійник Кость Петрович 81. Олійник Іван Тимофійович 82. Опарій Данило Овсійович 83. Опарій Пантелій Овсійович 84. Подус Михайло Єгорович 85. Подус Олексій Ілліч 86. Подус Яків Романович 87. Подус Григорій Романович 88. Рогалін Захар Олексійович 89. Рогалін Тимофій Кузьмич 90. Рогалін Іван Дем”янович 91. Рогалін Федір Демянович 92. Рибалко Іван Костянтинович 93. Рибалко Антон Гаврилович 94. Скидан Андрій Акимович 95. Сергієнко Яків Євдокимович 96. Сивак Микола Сергійович 97. Ткаченко Костянтин Максимович 98. Ткаченко Михайло Костянтинович 99. Ткаченко Данило Дмитрович 100. Ткаченко Дмитро Максимович 101. Ткаченко Єгор Тимофійович 102. Ткаченко Микола Федорович 103. Ткаченко Яків Семенович 104. Ткаченко Іван Семенович 105. Ткаченко Семен Григорович 106. Ткаченко Олексій Данилович 107. Ткаченко Семен Костянтинович 108. Ткаченко Стефан Гаврилович 109. Тесленко Василь Павлович 110. Товстовух Олексій Стефанович 111. Харченко Дмитро Олексійович 112. Шпичка Григорій Стефанович 113. Шаповал Тимофій Данилович 114. Якименко Олександр Кирилович 115. Якименко Марко Омелянович 116. Якименко Пилип Іванович 117. Пушкар Дмитро Тихонович 118. Голуб Володимир Опанасович 119. Фадєєв Микола Петрович
Список воїнів – односельчан с. Погоріле Вовчанського району Харківської області, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни ( 1941 – 1945 р.р.) 1. Бражник Григорій Іванович 2. Бережний Федір Васильович 3. Білька Павло Гаврилович 4. Білька Іван Павлович 5. Коваленко Борис Андрійович 6. Кошель Павло Маркович 7. Лиман Андрій Савелійович 8. Полуян Пантелій Михайлович 9. Печенізький Семен Тимофійович 10. Печенізький Андрій Семенович 11. Печенізький Петро Тимофійович 12. Роздайбіда Наум Пилипович 13. Світличний Іван Захарович 14. Світличний Яків Омелянович 15. Терещенко Іван Сергійович
Список воїнів – односельчан с. Москалівка Вовчанського району Харківської області, які загинули в боротьбі з німецько – фашистськими загарбниками в період Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 р.р.) 1. Батулін Гаврило Григорович 2. Батулін Сергій Григорович 3. Батулін Микола Сидорович 4. Батулін Олексій Сидорович 5. Батулін Павло Михайлович 6. Бандура Арсентій Тимофійович 7. Білоусов Микита Іванович 8. Білоусов Михайло Іванович 9. Божко Григорій Євдокимович 10. Веселянський Ігнат Миколайович 11. Диска Андрій Данилович 12. Карпенко Андрій Єфимович 13. Карпенко Тихін Єфимович 14. Каліберда Михайло Васильович 15. Кислий Прокіп Апатієвич 16. Кислий Микита Данилович 17. Кислий Архип Андрійович 18. Кислий Григорій Архипович 19. Кисіль Платон Лук”янович 20. Кривуля Пантелій Іванович 21. Колісник Стефан Павлович 22. Кошель Тимофій Микитович 23. Кошель Володимир Тимофійович 24. Комих Митрофан Назарович 25. Кудін Петро Павлович 26. Кудін Іван Павлович 27. Лебединський Андрій Тихонович 28. Лозовий Іван Микитович 29. Лиман Павло Філімонович 30. Малько Василь Іванович 31. Малько Павло Миколайович 32. Малько Петро Іванович 33. Малько Данило Ілліч 34. Мартишко Абрам Кузьмич 35. Мартишко Іван Кузьмич 36. Малиш Павло Якович 37. Мурзін Данило Стефанович 38. Мурзін Семен Пантелійович 39. Неварикаша Іван Васильович 40. Небожко Олексій Онисимович 41. Небожко Іван Онисимович 42. Олійник Микола Михайлович 43. Овсяник Петро Лаврентійович 44. Подусов Петро Федорович 45. Подус Павло Харитонович 46. Подус Федір Харитонович 47. ПушкарФедір Моєсейович 48. Підченко Дмитро Микитович 49. Рогалін Іван Тихонович 50. Рогалін Михайло Леонтович 51. Рогалін Костянтин Трохимович 52. Рогалін Іван Дем”янович 53. Рогалін Федір Дем”янович 54. Рогалін Сергій Гаврилович 55. Рижик Ілля Федорович 56. Рижик Яків Філатович 57. Рижик Кузьма Опанасович 58. Решетняк Пантелій Ілларіонович 59. Решетняк Моєсей Пилипович 60. Старикевич Сидір Максимович 61. Самойленко Андрій Пилипович 62. Ткаченко Гаврило Федорович 63. Хоменко Михайло Кіндратович 64. Шевченко Олександр Панфилович 65. Шпичка Андрій Семенович 66. Мурзін Михайло Іванович 67. Рижик Павло Андрійович 68. Батулін Олексій Омелянович 69. Бражник Митрофан Федорович
Наш населений пункт був місцем невеликих боїв, що точилися з 10 по 12 червня 1942 року. Починаючи з 13 червня 1942 року і протягом семи місяців село було окуповане фашистськими загарбниками. Були зруйновані школа, лікарня, будинок культури, тваринницькі ферми та будинки колгоспників. А 4 лютого 1943 року в село вступили передові загони Червоної армії. Повністю Вовчанський район було визволено від німецько – фашистських загарбників протягом 09 – 10 лютого 1943 року. В боях за наше село загинули сорок чотири радянських воїнів. Їх прізвища також викарбувані на пам»ятнику, що стоїть у центрі села: СПИСОК радянських воїнів, що загинули в боротьбі проти німецько – фашистських завойовників в період Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 р.р.) в боях за с. Червоноармійське Друге Вовчанського району Харківської області та похоронені в братській могилі с. Червоноармійське Друге
Під час щорічного святкування Дня Перемоги зачитуються всі списки односельчан, що загинули під час війни. На прохання жителів с. Сірий Яр Вовчанського району Харківської області також зачитуються прізвища шістнадцяти воїнів, що не повернулись додому, а залишились навічно в братських могилах заходу, півночі і півдня Радянського Союзу та за його межами : Список загиблих воїнів с. Сірий Яр Вовчанського району Харківської області в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 р.р.) 1. Олійник Андрій Миколайович 2. Бірюков Іван Васильович 3. Бірюков Прокіп Леонтійович 4. Лиман Павло Савелійович 5. Лебединський Пантелеймон Назарович 6. Лебединський Михайло Назарович 7. Синиця Петро Кіндратович 8. Кошель Панько Михайлович 9. Жила Дем”ян Іванович 10. Жила Федір Дем”янович 11. Мережко Федір Трохимович 12. Лиман Микита Олістарович 13. Лиман Петро Григорович 14. Рогалій Дмитро Никонорович 15. Кошель Стефан Семенович 16. Якименко Андрій Микитович В роки Великої Вітчизняної війни було багато прикладів героїзму і мужності. Причасний до подвигу був і наш односельчанин Якименко Григорій Іванович. Він приймав участь в боях за визволення Сталінграда і був одним з тих, хто був в будинку, який пізніше увійшов в історію, як будинок Павлова. Якименко Григорій Іванович народився 19 серпня 1909 року в селі Друга Миколаївка (тепер ІІ - Червоноармійське Харківської області Вовчанського району) в сім’ї селянина – бідняка. Батько його загинув в роки Громадянської війни 1918 – 1922 років, а матері довелось самій виховувати восьмеро дітей. З самого дитинства Якименко Г.І. ходив по наймах. Одним з перших вступив до колгоспу. В 1931 році його забрали до лав Червоної Армії. В роки Великої Вітчизняної війни приймав участь в Сталінградській битві у складі тринадцятої гвардійської Полтавської Ордена Леніна Двічі Червонопрапорній Ордена Суворова і Кутузова стрілкової дивізії. Після війни працював бригадиром МТФ. За сумлінну працю у господарстві неодноразово нагороджений почесними грамотами. По закінченню визволення всієї Харківської області в серпні 1943 року колгоспники приступили до заліковування ран нанесених війною. В травні 1945 року радянський народ здобув перемогу над гітлерівською Німеччиною. Настав час мирної праці. Треба було відбудувати зруйноване господарство. Поверталися з армії воїни. Поступово заліковувалися рани. Розпочалося будівництво будівель для тварин. В післявоєнний період в колгоспі ім. Ілліча було побудовано 10 сараїв для великої рогатої худоби, 2 сараї для птахів, 2 водонапірні башти, 10 силосних траншей, ремонтно – технічна і столярна майстерні. В сараях для великої рогатої худоби в наявності були автопоїлки, здійснювалась механічна вивозка гною, 250 корів доїлися електрикою. Половині колгоспників було побудовано нові світлі просторі будинки. Значно зросло сільське господарства після рішень вересневого пленуму ЦК КПРС 1953 року. Місцева партійна організація сприяла швидкому виконанню рішень ХХ, ХХІ і ХХІІ з’їздів КПРС. В колгоспі велася боротьба за звання ударник комуністичної праці, поширювався передовий метод обробітку землі, по догляду за тваринами, організовувались і перевірялися соцзобов’язання. В 1959 році в колгоспі нараховувалось 702 члени, з них дієздатних 512 землі за колгоспниками закріплено на вічне користування 3301,6 га, в тім числі розпашної 2421,6 га. В цьому році зібрано зернових по 18,2 ц на площі 791 га. Кукурудзи по 34,4 ц з га, цукрових буряків зібрали по 161,4 ц з га, соняшнику - 10,8 ц з га, овочів - 110 ц з га. Окремі ланки в 1962 році одержали значно більше цукрових буряків. Так ланкова Полуян отримала по 200, 8 ц з га. Значно зросло в колгоспі поголів’я худоби. Самовіддано працювали в 1959 – 1962 роках доярки та свинарки Доярка Рибалко Олександра Іванівна надоїла по 2519 л на кожну фуражну корову. Свинарка Коваленко Євдокія Борисівна домоглась приплоду від 11 свиноматок по 25 дорослих поросят. Шостого січня 1970 року було створене дослідне господарство ім. В.І.Леніна. Воно було утворене на базі чотирьох господарств Вовчанського району - «Дружба», «ХІІ років жовтня», колгосп ім. Жданова та колгосп ім. Ілліча. Першим його директором був Сердунич Макар Федорович. Основною одиницею господарства був молочно-тваринницький комплекс, який був розрахований на 2000 корів. Комплекс було введено в дію в кінці 1978 року. Для потреб обслуговуючого персоналу комплексу в адміністративному будинку діяли їдальня, баня, пральня, фізіотерапевтичний кабінет. В 70-80 роки вигляд села незрівнянно змінився. Були збудовані контора і дитячий садок, добудована школа. В 1976 році було прокладено дорогу з твердим покриттям. В 1983 році вступив в дію будинок культури ім. П.Постишева, зруйнований в роки Великої Вітчизняної війни. В 1988 році відкрився банно – пачечний комбінат для робітників господарства ім. В.І.Леніна. На початку 90-х років ХХ століття у зв’язку з безгосподарністю керівництва дослідного господарства ім. В.І.Леніна молочний комплекс почали демонтувати. Зараз на його місці одні руїни. А були там стійла для безприв’язного утримання худоби, годівниці з електричними підігрівачами, автопоїлки, доїльні апарати типу «Ялинка», від яких молоко по трубах подавалось до холодильних резервуарів, механізована подача кормів. На початку травня 1997 року була створена агрофірма ім. Т.Г.Шевченка. Головою агрофірми став Супрун Олег Миколайович. За сприяння голови агрофірми 24 квітня 2003 року в центрі села була поставлена каплиця Святих Кирила та Мефодія. На даний момент в селі працюють загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, дитячий садочок «Зернятко», будинок культури ім. П.Постишева, сільська рада, амбулаторія сімейної медицини, три міні – маркети, олійниця та крупорушка. Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка спеціалізується на вирощуванні зернових рослин.
|
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||